29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

Важливі акценти

• Бій під Крутами став успішною оборонною операцією. Наступ переважаючих сил ворога було зупинено на декілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу.
• Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.
• Незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії на початках силами добровольчих формувань.
• Згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (завдяки Брестському договору) звільнили від більшовиків всю територію України.
• Події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива.
• Сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому героїв Крут у публіцистиці часто називають “першими кіборгами”.

 21 січня 1990 року українці збудували один із найбільших живих ланцюгів в історії – “Українську хвилю”. Тоді більше мільйона людей вийшли між Києвом та Івано-Франківськом, щоб відсвяткувати 71 річницю Соборності України.

Сьогодні, коли випробовується єдність нашого народу, українці зможуть вписати нові сторінки в її історію. І хоча Ланцюг Соборності традиційно поєднував Схід та Захід, цього року він повинен поєднати Україну там, де її намагаються розділити – між Києвом та Сімферополем.

Акція розпочнеться у 31 річницю “Української хвилі” – 21 січня і триватиме протягом 2 днів. Вперше вона зможе поєднати усіх українців, незалежно від відстані та фізичної можливості бути присутнім, адже Ланцюг Соборності буде збудований в інтернеті.

Щоб стати у Ланцюг, достатньо авторизуватися на сайті “Ланцюг Соборності” за допомогою соцмереж або пошти. Звідти автоматично підтягнеться аватарка і стане наступною в черзі із тисяч аватарок інших учасників, що мають метр за метром вишикуватись на 1058 кілометрів маршруту.

Ланцюг 5 разів символічно перетне Дніпро: на мосту Патона, де традиційно будували живий ланцюг єдності кияни, біля Черкас, Кременчука, у Дніпрі та Запоріжжі.

В День Соборності, через COVID-19 ми не зможемо традиційно взяти одне одного за руки. Але відтепер для єдності немає обмежень і відстань не має значення. Значення має лише наше прагнення бути разом – в одній соборній Україні.

 #ЦейДеньвІсторіїУкраїни

Сто років тому, 17 січня 1921 року у Відні було засновано Український Вільний Університет. Саме в столиці Австрії група відомих професорів, які після більшовицької окупації України опинилися в еміграції, вирішили створити вільну освітньо-наукову українську установу для виховання майбутньої інтелектуальної еліти.

Слово «вільний» було в назві університету ключовим: він справді був незалежним від владних структур, вільним у виборі й спрямуванні навчальних програм та наукових розвідок. 

Статут УВУ писали відомі історики та діячі Центральної Ради Михайло Грушевський та Дмитро Антонович, очолив університет Олександр Колесса, який потім неодноразово переобирався ректором. 

У Відні УВУ пропрацював лише півроку – уже у вересні 1921-го він продовжив свою роботу  у Празі, що стала центром українського емігрантського руху, переважно – молоді. До того ж, Президент Чехословаччини Томаш Массарик був прихильним до університету і навіть надавав йому певну фінансову підтримку, а керівництво відомого Карлового університету надало приміщення для занять.

Це був один із найбільш продуктивних періодів діяльності Українського Вільного Університету. На жаль, Друга світова війна і подальший контроль з боку СРСР над територією Чехословаччини поклав цьому край. У 1945-му органами СМЕРШу був заарештований і згодом замучений у Бутирській в’язниці ректор університету, президент Карпатської України 1939 року Августин Волошин, університетська бібліотека та архів були розграбовані і разом з матеріалами Музею визвольної боротьби України вивезені до СРСР, а сам заклад був фактично ліквідований.

Але уже восени 1945 року УВУ відновив свою діяльність у Мюнхені, куди перебралася значна частина його професорів і студентів. Тут же він працює і досі, лишаючись єдиним у світі вищим навчальним закладом поза межами України з українською мовою навчання, своєрідним науково-освітнім місточком між Україною і Європою. Випускниками УВУ були один із провідників ОУН Лев Ребет, поет Олег Ольжич, мовознавець Юрій Шевельов, художниця та поетка Емма Андієвська, ексміністр освіти Сергій Квіт та ін.

Детальніше про цей унікальний навчальний заклад, його професуру та роль у становленні української науки, читайте в нашій рубриці «Історичний календар»: https://bit.ly/3oUi3Yz.

 

16 січня з ініціативи самих «кіборгів», які пройшли через 242-денне пекло, відзначається День захисників ДАПу та вшановується пам’ять загиблих.

З 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року українські військові, добровольці, волонтери та медики протистояли проросійським бойовикам та російсько-окупаційним військам. Бої тривали вісім місяців і закінчились після повної руйнації старого та нового терміналів аеропорту. 

За стійкість і незламність українських захисників назвали «кіборгами». Вони стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.

У Донецькому аеропорту та селищі Піски протягом цього періоду воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», Добровольчого українського корпусу (ДУК) та ін.

Бої за встановлення контролю над летовищем Донецького міжнародного аеропорту, яке має стратегічне значення, тривали між українськими силовиками і незаконними збройними формуваннями з 26 травня 2014 року до 21 січня 2015 року, коли було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу – цей об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони.

Захищаючи Донецький аеропорт, загинули понад 200 українських захисників, поранено понад 500. Багатьох із них відзначено державними нагородами, деяких – посмертно.

 

День українського політв'язня — відзначається в Україні щороку 12 січня на честь осіб, які були заарештовані через політичні переконання.

Традиція відзначення дня політв'язня запроваджена з 1975, ще в часи московсько-радянської окупації України, з пропозиції В'ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості режиму. Найстійкіші, найвмотивованіші українці приєднуються до щорічного одноденного голодування в підтримку політв'язнів, інші — проводять різноманітні тематичні заходи.

Вимоги до написання рефератів з історії

 

І. Загальні вимоги до форматування основного тексту:

☻ Поля: ліве, верхнє, нижнє – 2 см, праве – 1 см.

☻ Шрифт: Times New Roman, розмір – 14, міжрядковий інтервал – 1,5.

☻ Заголовок титульної сторінки оформити засобами WordArt.

☻ Оформлення заголовків, списків, абзаців основного тексту виконувати за допомогою стилів з їх подальшим редагуванням.

☻ Обсяг роботи має складати до 5 сторінок.

 

ІІ. Вимоги до реферату

1.  Титульний лист (зразок додається)  (1бал)

2.  Вступ – пояснення важливості і актуальності обраної теми. Акцентуєте увагу на тому, що і як будете описувати. (2 бали)

- Я вважаю, що ця тема є цікавою (важливою, актуальною)

- Ця тема мене зацікавила тому що….

3. Основна частина – розкривається зміст реферату. Вона повинна бути чіткою, лаконічною, цікавою.(3 бали)

4. У закінченні формулюються основні підсумки та висновки, до яких ви дійшли особисто. Які ваші враження після написання, чи отримали ви цікаву інформацію для себе... (2 бали)

5. Список використаної літератури (2 бали)

6. Додатки у вигляді картинок, фотографій, малюнків (2 бали)

Скибинецька філія

КЗ Тетіївський ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 1

Тетіївської міської ради Київської області

 

 

 

 

Реферат на тему:

Культура Давньої Греції

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 

Підготував

Учень 7 класу

Іванов Іван Іванович

Перевірив: вчитель історії

Панченко Ліна Сергіївна

 

 

 

 

                                                   Скибинці 2021

                         Наша група у фейсбук

                                              https://www.facebook.com/groups/154170668634236