До Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій

Вшановуючи минуле, будуємо майбутнє.

«… повернення до потреби пам’яті, до потреби знання свого минулого, але насамперед – до милосердя, до християнського виміру відчуття людини. Це має бути щоденною пам’яттю – так, як кожна людина має потребу час від часу іти на могилу своїх рідних, згадати їх»
Оксана Пахльовська

Голодомор 1932-1933 років - безпрецедентний злочин сталінської тоталітарної системи проти українського народу, який спричинив національну катастрофу.

Конфіскацію продовольства комуністичний режим застосував як зброю масового знищення населення.
За оцінками дослідників, втрати від голоду становили від 7 до 10 млн. осіб, понад третина них - діти.

Голодомор в Україні спричинив глибокі наслідки. І саме тому ми повинні повною мірою врахувати всі ці наслідки і добитися істини та правди, а також виявити його причини.
«Машина радянського керівництва» спалила не лише життя мільйонів українських людей, але знищила і ненароджених ними.

Українські люди, які не знали слова геноцид, стали його жертвами, "власною страшною долею шлють нам пересторогу крізь плин віків".

Люди не спроможні щось змінити в минулому, але в змозі дати йому об'єктивну оцінку, а також винести з того уроки і запобігти поверненню гірких і драматичних сторінок історії. Всебічні, правдиві знання допоможуть уникнути подібних катастроф у майбутньому. Головне - не допустити цього у теперішньому суспільстві. Це стане найбільшим вшануванням пам'яті жертв страшної трагедії.

Щорічно четверту суботу листопада у країні проголошено Днем пам’яті про жертви цієї трагедії.

9 листопада в історії

9 листопада 1799 року парламент призначив Наполеона Бонапарта командуючим всіх воєнних частин, що знаходяться в Парижі, скориставшись чим наступного дня він змусив парламент прийняти рішення про розпуск Директорії і передачі влади тимчасовому уряду на чолі з собою. Ця подія стала фактичним завершенням Французької революції і початком правління Наполеона.


9 листопада 1918 року в ході революції в Німеччині рейхсканцлер Макс Баденський повідомив про зречення імператора Вільгельма II від престолу і призначення Фрідріха Еберта новим канцлером. Цього ж дня німецькі соціал-демократи проголосили створення Німецької республіки, а крайні ліві - Німецької соціалістичної республіки.

9 листопада 1995 року у Страсбурзі затверджено рішення ПАРЄ про вступ України до Ради Європи в якості її 37-го члена. Це символізувало визнання суверенності України і її залучення до активного формування спільної європейської політики.